Завідувач навчально-виробничої практики, кандидат політичних наук – Д.Б. Грегірчак
Наскрізна програма практики 035 Філологія
Рецензія на наскрізну програму практики 035 Філологія
Рецензія на наскрізну програму практики 035 Філологія
Наскрізна програма практики 035 Філологія (2022 рік набору)
Рецензія на наскрізну програму практики 035 Філологія (2022 рік набору)
Рецензія на наскізну програму практики 035 Філологія (2022 рік набору)
Відповідно до «Положення про проведення практики здобувачами освіти Відокремленого структурного підрозділу «Гуманітарно-педагогічний фаховий коледж Мукачівського державного університету» та діючих навчальних планів, здобувачі освіти з галузі знань 03 Гуманітарні науки спеціальності 035 Філологія (спеціалізація 035.01 Українська мова та література) освітнього ступеня молодший бакалавр проходять такі види практик:
- Навчальні:
- Фольклорна практика;
- Діалектологічна практика.
- Виробнича:
- Літературно-краєзнавча практика.
Фольклорна практика
Згідно з навчальним планом фольклорна практика відбувається після вивчення здобувачами освіти таких дисциплін: «Українська усна народна творчість та народознавство», «Фольклор народів світу».
Організацію та керівництво фольклорною практикою здійснюють викладачі відділення гуманітарної освіти.
Мета практики– оволодіти знаннями та вміннями польового дослідження. Це навчальна форма польового дослідження, яке проводять з метою збирання відомостей про побутування фольклорної традиції: фольклорний репертуар виконавця, населеного пункту, регіону; обрядовий, побутовий і суспільно-історичний контексти функціонування фольклору.
Під час практик реалізуються такі завдання:
- навчальні –сприяють розширенню й поглибленню знань здобувачів освіти з усної народної творчості; надають можливість почути автентичний фольклор у живому середовищі його побутування;
- професійні–виробляють у здобувачів освіти основні навички роботи фольклориста-збирача (пошукова робота, фіксація або збирання фольклорного матеріалу, паспортизація фольклорних творів, упорядкування фольклорних матеріалів тощо);
- наукові– формують у здобувачів освіти вміння збирати й вивчати фольклор, здійснювати перші самостійні спостереження над його побутуванням.








Мета практики– закріпити знання з української діалектології, набуті на лекційних та практичних заняттях; ознайомитися з живим говірковим мовленням; зібрати відповідні діалектні матеріали для подальших діалектологічних студій, класифікувати та лінгвістично пояснювати їх.
Завдання практики:
- навчальні: поглибити й розширити знання з української діалектології;
- наукові: виробити навики науково-дослідної роботи у процесі збирання й вивчення українського діалектного мовлення, а також навички об’єктивної фіксації діалектного мовлення з наступною їх систематизацією і класифікацією;
- виховні:виховувати у здобувачів освіти любов до рідного краю, до мови, звичаїв, обрядів рідного народу;
- професійні: виявити принципові відмінності діалектної мови від літературної; сформувати у здобувачів освіти навики виявлення впливу діалектного оточення на усне і писемне мовлення;
- прагматичні: зібрати науково достовірні матеріали для подальших діалектологічних досліджень.
Діалектологічна практика здійснюється експедиційним методом дослідження, який передбачає виїзд здобувачів освіти на чолі з керівником-методистом практики у населені пункти Закарпатської області та проведення там польової діалектичної роботи.




Літературно-краєзнавча практика
Мета практики – поглибилення та розширення знань здобувачів освіти з
літературного краєзнавства та вироблення навичок науково-дослідної роботи
у процесі збирання і вивчення найхарактерніших явищ літературного
процесу Закарпаття.
Завдання практики:
- ознайомлення здобувачів освіти з літературними, довідниковими,
бібліографічними та іншими джерелами літературознавства; - закріплення знань здобувачами освіти основних літературознавчих термінів;
- розвиток навичок наукового аналізу творів закарпатських письменників-класиків і авторів-сучасників;
- формування дослідницьких компетентностей здобувачів освіти,зокрема спостереження, аналізу і наукового опису літературного матеріалу;
- розширення культурологічних, лінгвістичних знань;
- навчання готувати матеріали про творчість закарпатських письменників;
- отримання практичних навичок запису, класифікації, систематизації літературно-краєзнавчої інформації;
- вироблення вмінь і навичок працювати з інноваційними технологіями у літературній сфері.