Ураховуючи суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, все більшої актуальності набуває виховання молоді, по-новому зазвучали питання про статус молоді в суспільстві, її соціальні функції, погляди і світогляд, рівень освіти і професіональної кваліфікації, моральне обличчя і культурні потреби.
Як же сьогодні відбувається становлення особистості здобувача освіти? Хто, коли і як займається вихованням конкретного здобувача освіти? Це і викладачі, керівники академічних груп, вихователі, завідуюча гуртожитком, під керівництвом заступника директора з виховної роботи, які створили у закладі освіти осередок становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.
Основне завдання керівників академічних груп – обґрунтовано створити організаційно-педагогічні умови комплексної реалізації інноваційних форм у освітньому процесі і виховній роботі зі здобувачами освіти. У педагогічному плані формування у здобувачів освіти громадянських якостей, як інтегрованих якостей особистості, що надають людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично, юридично дієздатною та захищеною, містять знання, переживання й вчинки, реальну можливість втілення в життя сукупності соціальних поглядів, їх інтеграцію в культурі й соціальні структури суспільства. З огляду на це, під час проведення занять пріоритетна роль відводиться активним методам навчання, застосування яких ґрунтується на демократичному стилі взаємодії, сприяє формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До таких методів відносять: соціально-проєктну діяльність, ситуаційно-рольові, розвивальні і ділові ігри, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, ігри-драматизації, створення проблемних ситуацій та ситуацій успіху, аналіз конфліктів і моделей стилів поведінки, творів (уривків) із художньої літератури та української народної творчості (літературні епіграфи, метафори, афоризми, приказки і прислів’я до занять) з метою залучення здобувачів освіти до системи загальнолюдських і національних культурних цінностей.
У ВСП «ГПФК МДУ» склалася певна система виховної роботи. Її ефективність підвищується координацією діяльності різнопрофільних предметних (циклових) комісій закладу освіти.
Викладачі коледжу забезпечують формування у здобувачів освіти високоморальних якостей, національної свідомості й самовідданості, історичної пам’яті, гуманних форм і правил міжнаціонального спілкування, наукової картини світу, цілісного національно-культурного світогляду допомогти розкрити людям сенс минулого і прийдешнього, освітити ідеали майбутнього.
Опираючись на Положення про виховну роботу коледжу, план виховної роботи, план керівника академічної групи (затверджений заступником директора з виховної роботи) у закладі освіти розвивається свобода та критичне мислення молоді, ставлення здобувачів освіти із пошаною до історичної спадщини своєї Батьківщини, обрядів, звичаїв, народної мудрості.
Впровадження у виховну практику керівника академічних груп закладу освіти екскурсій, краєзнавчих походів, участь у виховних годинах, уроках пам’яті, художній самодіяльності сприяють формуванню у здобувачів освіти національно-патріотичних цінностей. Накопичення молодою людиною власного соціального досвіду створить відповідну базу для прояву себе як особистості у взаємодії з довкіллям, а загалом – для прояву власної соціально-громадської позиції.
У ВСП «ГПФК МДУ» приділяється особлива увага формуванню соціально спрямованої молоді шляхом активізації діяльності студентського самоврядування. Виховання правової культури, мовної культури як духовного коду нації, формування почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне; утвердження у свідомості об’єктивної оцінки ролі українського війська в українській історії, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи, державності України та її громадян; забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей з особливими потребами.
Студрада є дієвим засобом виховання соціальної спрямованості здобувачів освіти, підготовка їх до участі в управлінні суспільством.
До написання сценаріїв заходів залучаються здобувачі освіти з культурно-мистецького сектору студради. Така робота формує в них ініціативність, самостійність, готовність залежно від конкретних умов знаходити правильні рішення, уміння вносити в сценарій свої думки, висловлювати пропозиції.
Здобувачі освіти добровільно надають матеріальну допомогу воїнам ЗСУ: донати, для задоволення потреб військовослужбовців. Організовують волонтерські акції для допомоги вихованцям дитбудинків, що є переконаністю у необхідності милосердя.
У закладі освіти щорічно проводяться загальноколеджівські виховні години національно-патріотичного спрямування, завдяки яким здобувачі освіти стають багатогранними особистостями, патріотами, гуманістами, людьми з широким світоглядом, розвинутим інтелектом, високим рівнем загальної, політичної та правової культури, національної свідомості та самосвідомості.
Науковий підхід до процесу формування особистості громадянина передбачає, що дія загальних закономірностей розвитку громадянськості опосередковується впливом конкретно-історичних умов життєдіяльності цього суспільства загалом і кожного з його членів зокрема.
У громадянському вихованні особливого значення набуває особистісно-зорієнтований підхід, коли в центрі освітньо-виховного процесу стоять інтереси дитини, її потреби та можливості, права окремого індивіда, його суверенітет. Виховний процес закладу освіти спрямований на дотримання принципів: гуманізації та демократизації виховного процесу, само активності й саморегуляції, системності, комплексності та міждисциплінарної інтегрованості, культуро-відповідності, інтеркультурності, конкретності, оптимальності, діалогу, індивідуальності, науковості.
Весь освітній процес у закладі освіти насичений різними аспектами національно-патріотичного виховання, однак особлива роль тут належить предметам соціально-гуманітарного циклу. До них долучаються й предмети художньо-естетичного циклу.
Серед методів та форм національно-патріотичного виховання пріоритетна роль належить активним методам, що базуються на демократичному стилі взаємодії й спрямовані на самостійний пошук істини, сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості: ситуаційно-рольові ігри, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, «мозкові атаки», метод аналізу соціальних ситуацій з морально-етичним характером, ігри-драматизації.
Застосування інноваційних методів виховання покликане формувати в особистості когнітивні, нормативні та поведінкові норми, що охоплюють вироблення умінь міркувати, аналізувати, ставити питання, шукати власні відповіді, критично розглядати проблему з усіх боків; робити власні висновки, брати участь у громадському житті, набувати умінь та навичок адаптації до нових суспільних відносин адекватної орієнтації, захищати свої інтереси, поважати інтереси, права інших, само реалізуватися тощо.
Ефективність виховного процесу залежить від повноти реалізації методичної підготовки керівників академічних груп, підвищення їх професійної кваліфікації через оперативну систему науково-методичної підготовки.
Опрацювання виховних інновацій, поширення передового досвіду творчих педагогічних працівників, корегування та узгодження змісту освіти, навчальних планів та програм з метою орієнтації на цінності культури громадянськості дисциплін соціально-гуманітарного циклу, науково- методичне забезпечення підготовки викладачів, розробка й запровадження підготовки викладачів, розробка й запровадження нових методик навчання й запровадження нових методик навчання та виховання, організація та забезпечення психолого-педагогічного навчання батьків з метою підвищення ролі родинного виховання, вивчення світового педагогічного досвіду, адаптація кращих прикладів національно-патріотичного виховання та освіти, налагодження контактів з міжнародними організаціями складає процес формування громадянина України та його головної риси – громадянськості.
Формування творчої, ініціативної, національно-свідомої особистості потребує наповнення всіх ланок освітнього та виховного процесу змістом, який би відображав об’єктивну історію, мистецтво, культуру, символіку, природу рідного краю, всієї України та забезпечував можливості постійного духовного самовдосконалення особистості, формування її інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності суспільства.
