Марина Михайлівна ПАУК
Керівник НТЗО ВСП « ГПФК МДУ»
Заступник директора з виховної роботи, кандидат філологічних наук, доцент.
Процес професійної підготовки сучасних спеціалістів – це система педагогічно обґрунтованих дій викладачів і студентів, направлених на підготовку висококваліфікованих спеціалістів для ринку України.
Оволодіння здобувачами освіти знаннями, уміннями, навичками для виконання певних професійних функцій, виховання у них відчуття громадянина України і розвиток їх пізнавальної діяльності слід розглядати як складові частини процесу навчання.
Узагальнюючи досвід педагогічної та методичної роботи в закладі освіти, можна зробити такі висновки:
1. Виховний характер заняття забезпечується такими факторами: його змістом, зв’язком навчання з життям, практикою розбудови української державності, безпосереднім впливом особистості викладача і системою відносин студентів у колективі.
2. Зміст заняття повинен відображати найновіші досягнення науки, техніки, виробництва і перспективи подальшого розвитку.
3. Неможливо підготувати спеціаліста за низького рівня викладання або використовувати застарілі знання.
4. Необхідно ознайомлювати студентів з доступними методами пізнання дійсності, що нас оточує, навчати науковому підходу до вирішення проблем в майбутній практичній діяльності.
5. Сучасний ринок праці вимагає від спеціаліста професіоналізму та уміння володіти всіма засобами здобуття потрібної інформації, тобто здобувач освіти повинен уміти користуватися банком даних, комп’ютером тощо.
6. Необхідно виховувати у здобувачів освіти потребу самим просуватись вперед у своєму пізнанні, розвивати потяг до розширення і поглиблення отриманих знань і підготувати їх до цього. Пошуково-дослідна діяльність здобувачів освіти повинна стати органічною частиною навчання і професійної діяльності.
7. Якщо науково організований освітній процес у закладах фахової передвищої освіти дає міцні знання, уміння і навички, то можна бути впевненими, що здобувачі освіти зможуть їх використати в новій ситуації, що виникає під впливом ринкових відносин.
8. У зв’язку з цим важливо, щоб кожен викладач спеціальних дисциплін основні знання, уміння і навички орієнтував і узгоджував із структурою, функціонуванням і видозмінами ринкової економіки.
Тому зміст слід будувати так, щоб здобувачі освіти в змозі були виділити головне, фундаментальне, те, що стосується основ наук, так і те, що видозмінюється під впливом змін в економіці суспільства.
9. Знання здобувачів освіти повинні бути не тільки глибокими і міцними, але й достатньо гнучкими, щоб їх можна було застосувати в різних ситуаціях. Для цього здобувачів освіти треба озброювати методологією постійного поновлення професійних знань.
10. Формування наукового світогляду і переконань здобувачів освіти повинно бути нерозривно пов’язаним з вихованням таких ціннісних якостей будівника держави, як чесність, законопослушність, принциповість.
11. Належна організація пошуково-дослідної діяльності здобувачів освіти більше спонукає до пізнання, напруження розумових сил, ніж оцінка нагорода і похвала.
Організація діяльності НТЗО – результат засвоєння такої сукупності систематизованих знань і навичок діяльності, яка дає можливість спеціалістові самостійно й відповідально вирішувати дослідницькі й практичні завдання, творчо використовуючи й розвиваючи досягнення культури, науки, техніки.
