Мова являє собою специфічну поліфункційну природну знакову систему, складний вербальний код, який обслуговує соціум для здійснення, насамперед, основних операцій з інформацією: її створенням, зберіганням, трансляцією, опрацюванням, трансформацією тощо. Наскільки ми знаємо цей код, настільки ми ясно, точно, нормативно формуємо й передаємо свої думки та адекватно розуміємо інформацію інших. Завдання кожного-досконало володіти цим кодом, і в першу чергу в обраній галузі професійних знань, щоб вільно мислити засобами рідної мови, працюючи з різними поняттями та джерелами наукового простору своєї спеціальності. Кожен народ репрезентує свої досягнення в науці, освіти, техніці, культурі через мову – споконвічне явище суспільного життя.
Державний статус мови юридично забезпечує її функціонування в усіх сферах соціального простору, виступаючи таким чином важливим і обов’язковим державотворчим чинником. Засвоюючи мову, людина оволодіває й основними формами та законами мислення.
Тематичні години спілкування про українську мову:
– «Дотримання Закону про мову»;
– «Говори українською, бо живеш на своїй землі»;
– «Вплив російської мови на українську»;
– «Чому не варто споживати російський контент»;
– «Мовна свідомість майбутнього педагога»;
– «Українська мова – державна мова»;
– «Українською, будь ласка»;
– «Заборона російського контенту в українському просторі».
Важливою справою національного відродження України є піднесення мовної/мовленнєвої культури суспільства, озброєння знаннями стилістичних багатств рідної мови насамперед молоді, яка здобуває освіту й використовуватиме слово як знаряддя праці, носій інформації, професійну вербальну зброю та засіб духовного впливу і в такий спосіб сприятиме піднесенню культури й духовності народу.
«Єднаймо душі словом Кобзаря»
Майбутні педагоги про мову в професійній діяльності. Шевченківські дні.
Шевченкове слово
З Днем української писемності
Радіодиктант національної єдності
День української писемності та мови
З Днем української жінки
Українська поезія
Державний статус мови юридично забезпечує її функціонування в усіх сферах соціального простору, виступаючи таким чином важливим і обов’язковим державотворчим чинником. Засвоюючи мову, людина оволодіває й основними формами та законами мислення.
Успіх спеціаліста та сучасному ринку праці залежить і від рівня його фахового мовлення, культури спілкування, майстерного володіння термінологічною лексикою, що свідчить про глибоке розуміння професійних понять і явищ. Не менш важливим є уміння укладати ділову документацію, адже ділова сфера – одна з основних життєво необхідних галузей діяльності людини.
Вивчення української мови як науки, аналітичної сфери та управління має свою специфіку, оскільки основним завданням тут стає поєднання кількох аспектів: засвоєння фахової термінологічної лексики крізь призму її становлення, функціонування, граматичних особливостей застосування в науковому стилі; формування навичок укладання документів різного призначення; досягнення високого рівня мовної підготовки спеціалістів, управлінців. Усі ці завдання спонукали до пошуку нестандартного підходу щодо подання матеріалу – його відповідного структурування, використання способів візуалізації.
Лекції, практичні заняття, онлайн зустрічі, семінари:
- «Цифрова трансформація у сфері освіти і науки»;
- «Екологічна лексика сучасної української мови»;
- «Електронний освітній ресурс»;
- «Способи використання QR-кодів у практичній підготовці спеціалістів»;
- «Цифровізація в освіті»;
- «Спілкування як умова будь-якої діяльності. Навички Soft skills»;
- «Вивчення блогів як лінгвокультурного феномену»;
- «Гуманітарна складова освітнього процесу»;
- «Дотримання мовного законодавства»;
- «Український правопис: рік потому»;
- «Гуманітарна аура нації, або дефект головного дзеркала. За творчістю Ліни Костенко»;
- «Від храму науки до публічного простору»;
- «Мотиваційна лекція з формування комунікативних навичок»;
- «Щедрування під кулями. Ірен Роздобудько».
У сучасному освітньому середовищі особлива увага приділяється розвитку студентів не лише з точки зору їхніх академічних досягнень, але й до важливості їхньої соціальної та міжособистісної компетентності. Ключовими поняттями в цьому контексті є «soft skills» (м’які навички), «ефективна комунікація» та «фахова передвища освіта». Визначення та розуміння цих термінів є важливим для аналізу та розвитку освітніх практик, спрямованих на підготовку кваліфікованих фахівців, здатних успішно функціонувати в сучасному освітньому середовищі.
