Очно-заочна форма навчання: переваги, виклики та перспективи

  Очно-заочна (змішана) форма навчання — це освітній формат, у якому поєднуються елементи традиційного очного навчання (лекції, семінари, практичні заняття) та заочного або дистанційного (самостійна робота, онлайн-курси, консультації через інтернет). Такий підхід став особливо актуальним після пандемії COVID-19, коли заклади освіти масово перейшли на дистанційні технології.

  1. Сутність і поширення очно-заочної освіти

   За даними Міністерства освіти і науки України, станом на 2024 рік понад 35% вишів впроваджують змішану модель навчання. У більшості університетів це не окрема форма, а комбінований формат: частина дисциплін викладається в аудиторіях, інша — через системи Moodle, Google Classroom або власні LMS-платформи.
   Подібна практика активно впроваджується й у коледжах. Зокрема, багато здобувачів освіти нашого коледжу після 2, 3 або 4 курсу успішно складають Національний мультипредметний тест (НМТ) і вступають до університетів на скорочені програми бакалаврату. При цьому вони продовжують навчання у коледжі очно, одночасно здобуваючи вищу освіту заочно. Таким чином, студенти фактично поєднують два освітні рівні — фахову передвищу та вищу освіту, оптимізуючи час і ресурси.
   За внутрішніми спостереженнями адміністрації коледжу, частка таких студентів щороку зростає. Це свідчить про підвищення мотивації до професійного розвитку та готовність студентів працювати у змішаних навчальних форматах.

  1. Переваги очно-заочної моделі

    • Гнучкість у навчанні. Студенти можуть одночасно навчатися у коледжі та університеті, поєднуючи навчання з роботою або стажуванням.

    • Раціональне використання часу. Після 2–4 курсів студенти не втрачають рік на вступ, а продовжують освіту без перерви.

    • Підвищення конкурентоспроможності. Одночасне здобуття двох освітніх рівнів дозволяє раніше вийти на ринок праці з дипломом бакалавра.

    • Доступ до сучасних технологій. Використання онлайн-платформ університетів і коледжів сприяє розвитку цифрових навичок.

    • Економія коштів. Заочна форма у вищих навчальних закладах зазвичай дешевша, а очна в коледжі забезпечує практичні навички на місці.

  2. Основні виклики

    • Подвійне навантаження. Поєднання двох навчальних програм вимагає високої організованості та відповідальності.

    • Брак часу для відпочинку та самостійної роботи. Студенти часто змушені навчатися у вечірній час або у вихідні.

    • Координація графіків. Розбіжності між розкладами коледжу та університету іноді створюють складнощі.

    • Психологічне навантаження. Високий темп навчання може призвести до емоційного вигорання, якщо не забезпечити належну підтримку.

  3. Перспективи розвитку

   Така освітня траєкторія має перспективи як для студентів, так і для навчальних закладів. Коледж отримує мотивованих здобувачів, а університети — підготовлених вступників із практичним досвідом.
   У майбутньому передбачається розвиток інтегрованих програм, коли частину дисциплін коледжу зараховуватимуть у межах університетської програми. Це вже реалізується у деяких навчальних центрах, які співпрацюють із вишами за принципом освітньої вертикалі.
   Крім того, з розвитком цифрових технологій очно-заочна форма може отримати новий формат — гібридне партнерство між закладами різних рівнів освіти.
    Висновок
   Досвід студентів, які поєднують навчання у коледжі та університеті після складання НМТ, демонструє ефективність очно-заочної форми. Вона дозволяє молоді прискорити професійний розвиток, зекономити ресурси та підвищити мобільність у системі освіти. За умови координації між коледжами й університетами, а також підтримки з боку держави, очно-заочне навчання може стати ключовим елементом безперервної освіти в Україні.
   Авторка статті: Корнелія Шпірь здобувачка освіти змішаної форми навчання в «Гуманітарно – педагогічному фаховому коледжі Мукачівського державного університету», спеціальності  (Музичне мистецтво) та студентка відділення журналістики УжНУ.