Здобувачі освіти ОП «Українська мова та література» ВСП «ГПФК МДУ» ознайомлюються і вшановують пам’ять видатних закарпатців, письменників-україністів, митців, титанів найвищих категорій людської моральності.
20 травня 2022 року філологи-україністи відзначили 100-річчя з дня народження ІВАНА ЧЕНДЕЯ (1922–2005), визначного українського прозаїка, сценариста, лавреата Шевченківської премії (1994).
Найвідоміші його твори — романи «Птахи полишають гнізда» (1965) і «Скрип колиски» (1989), повість «Іван», збірники прози «Терен цвіте» і «Коли на ранок благословлялось» (1967). Автор сценарію всесвітньовідомого фільму «Тіні забутих предків» (1964).
У текстах Івана Чендея домінує «наддніпрянська» мова. Проте він не відмовляється від рідного закарпатського говору, періодично вводячи в тканину твору діалектизми, природні для нього з дитинства. Їх він застосовує переважно для відтворення місцевого колориту, явищ, предметів, матеріальних і духовних понять, світогляду верховинців. Саме діалектизми дають змогу занурюватися в регіональний світ. За творами Івана Чендея можемо пізнати основні риси закарпатського говору.
Сам письменник стверджував, що писати літературною мовою йому було непросто, адже досконально опанувати її довелося не з дитинства, а в зрілому віці. «Нам, — зізнавався класик, — на Закарпатті підчас буває дуже нелегко з цілого ряду обставин, коли йдеться, звичайно, про мову. Тут і діалект, і колишня школа, і відсутність доступу до української книги за часів окупації… Але література не знає ніяких об’єктивних обставин для виправдання, вона знає явища літератури, рахується з ними. Сам я досі зробив дуже мало, набагато менше, ніж хотів зробити, і завжди я відчував себе у конфлікті з мовою». Попри таку самокритичність, Іван Чендей був одним із найкращих стилістів у нашій літературі ХХ ст. і майстерно володів літературною мовою.
Пропонуємо вашій увазі короткий словничок закарпатських діалектизмів, що трапляються у творах письменника.
- айбо «але»;
- ачей «невже»;
- бохтер «оповісник, вістовець»;
- бринза «сир з овечого молока»;
- бузьок «лелека»;
- вадитися «сваритися»;
- варуватися «берегтися»;
- вархолити «репетувати, кричати»;
- ватра «вогнище, багаття»;
- видіти «бачити»;
- вкмітити «помітити»;
- вцепіти «здуріти»;
- гвир «гвинтівка»;
- грунь «пагорб, підвищення»;
- гунцут (лайл.) «собачий син, злодій»;
- гутірка «розмова»;
- гуторити «розмовляти»;
- ґазда «господар»;
- ґаздівство «господарство»;
- доста «досить, достатньо»;
- жалива «кропива»;
- жовнір «солдат»;
- жура «журба»;
- заглаїти «зробити м’якшим»;
- залізняк «казан»;
- зарінок «пологий берег річки, вкритий рінню»;
- звізда «зірка»;
- імитися «взятися»;
- капчури, капчурики «плетені з вовни шкарпетки в гуцулів»;
- клебаня «капелюх»;
- кленити «тиснути»;
- клипавка «капелюх»;
- коби «якби, коли б»;
- колиба, колибчина «житло чабанів і лісорубів»;
- копаниці «земельний наділ»;
- коркоші «плечі»;
- крисаня «капелюх»;
- лазиво «драбина»;
- літівка «літня хатинка, в якій зупиняються пастухи»;
- ліцитація «аукціон»;
- люстерко «дзеркальце»;
- млиновиця «канал, яким іде вода з річки до млина»;
- навилок «держак вил»;
- най «хай, нехай»;
- наоцелити «нагострити, загартувати у вогні»;
- направду «насправді»;
- нич «нічого»;
- няньо «батько»;
- обуванка «мотузок або ремінець, яким прив’язують до ніг личаки і т. ін.»;
- отрунок «шлунок»;
- пательня «сковорода»;
- пивник «глечик, дзбан для питної води» ;
- пиловиння (зб.) «тирса»;
- плат «хустка»;
- подинка «рівне місце в горах»;
- портки «полотняні штани»;
- поставкувати «стояти без діла»;
- правотити «звертатися до суду»;
- приобріти «набути»;
- причінка «прибудова до хати, хліва для дрібної худоби»;
- прошкувати «іти навпростець, напрямки»;
- прясло «частина огорожі»;
- скіски «ножі з уламка коси»;
- сопух «сморід»;
- токан, токанець, токанище «мамалига»;
- фотель «крісло»;
- цинянка «металева кварта для питної води»;
- цоркнути «клацнути, шкрябнути»;
- цуряття (зб.) «лахміття»;
- чатина «гілки хвойного дерева»;
- чинитися «удавати»;
- чічка «квітка»;
- чокан «кирка»;
- шлаймурка, шлаймурчина «головний убір»;
- щадити «економити, заощаджувати».
