“Я – українець, і я цим пишаюся!” (відео)

      Керівником академічної групи 2-А курсу Тягур Л. М. було проведено тематичну виховну годину « Я – українець, і я цим пишаюся». 
      Мета заняття: становлення громадянина- патріота України, готового самовіддано будувати її як суверенну , незалежну, демократичну,правову, соціальну державу; забезпечувати її національну безпеку; сприяти єднанню українського народу, громадянському миру та злагоді у суспільстві.

     Що таке Україна? Україна – це сила, це – єдність, це – одне серце на мільйони! Нас об’єднують важливі речі! Бо разом ми – сила! Тому, що вогонь, який палає у серцях українців, – справжніх патріотів – може запалити весь світ! Слава Україні!
      Під час підведення підсумку виховної години студентка Бокшан Вікторія зачитала власний вірш написаний під час війни:

Вже пролито багато сліз,
І ще чимало покотяться щоками.
Чути обстріли по Україні скрізь,
Все палає червоними вогнями.

Мати сина відпускать не хоче,
Діти – батька, а жінка – чоловіка.
Усі йому на вушко прошепочуть:
«Не йди. Не хочу щоб поліг там на віки».

Вони плачуть. Очі вже червоні,
А стримати їх ніяк не можуть.
Бо руки сина,чоловіка й батька
Може більш не обнімуть і не допоможуть.

В українського солдата
На думці лиш одне:
«Щоб стояла рідна хата
І проміння заглядало золоте»

«Я стану непробивним щитом для України
І наша країна не перетвориться в руїни.
Ти ж, матусю, вчила Батьківщину шанувати
Тому і йду я Україну захищати»

Сказав солдат і йде із хати.
На серці смуток, горе, біль,
Такий, що хочеться кричати,
Але йде, бо має свою ціль.

Ми українці – сильна нація,
Ніколи не здамося.
Не злякає нас ця ситуація
І ворогам нізащо не піддамося.

Всі ми – люди, і хочемо одне –
Щоб у світі панував лиш мир,
Що скоро вже війна мине,
А для всього дружба слугувала як орієнтир.